Започаткування дитячого та молодіжного
руху в місті Острі
на Остерщині.

1. Юні спартаківці.

Пішов 1922 рік, народи молодої радянської держави, долаючи великі труднощі, заліковували рани нанесені країні громадянською війною: відновлювались шахти Донбасу, піднімались з руїн заводи та фабрики, ті ж які вже були відбудовані, стрімко набирали темпи - давали таку необхідну в мирний час продукцію, ремонтувалися головні артерії – залізниці. В селах бідняки та середняки об'єднувались у комуни, готувались до весняної сівби. Найбідніші верстви населення поповнювали лави більшовицької партії та комсомолу. У деяких містах, в тому числі і в Острі; у другій половині 1922 року створювались юнацькі спартаківські загони, якими керували районні комсомольські організації. Щоб бути спартаківцем, підлітки повинні були мати не менше десяти років. Кожен писав письмову заяву, яка розглядалась на загальних зборах організації. Спартаківці виховувались у дусі любові до своєї Батьківщини, більшовицької партії, у всьому рівнялись на старших братів - комсомольців.

Керівником Спартаківської організації в місті Острі була комсомолка Погребинська, Кожні десять днів на зборах затверджувався план роботи. Кімнату для зборів спартаківці облаштували в приміщенні колишнього лазарету (колишній корпус №1 СШ №2 на розі вулиць Незалежності та 8 березня, що не зберігся).

Спартаківці виготовляли прапорці, писали лозунги, малювали плакати, випускали стіннівку, розучували революційні пісні, як-то «Комунари» та ін. Влітку вечорами строєм, колоною, ходили по головним вулицям міста з піснями. Вдень не березі р. Десни в голос читали твори М. Горького, Д. Бєдного, Короленка, Блока, брошури « Про теперішній момент», революційну літературу, газети. Після цього всі купалися в річці та знову колоною повертались спочатку до своєї міської організації, а вже потім - до дому. Разом з членами партії більшовиків та комсомольцями ходили на суботники та недільники у Старогородську сільськогосподарську комуну ( колишні садиби панів Константиновича та Хвойницького) де ремонтували сараї, амбари, конюшні, збирали різні фрукти, овочі, ягоди. Влітку допомагали на сінокосі, згрібали сто у валки.

На збори спартаківців часто приходили керівники районних установ, секретарі райпарткому міста Остра які цікаво розповідали про революційні події та громадянську війну, ділилися з дітьми спогадами про тяжке дитинство, про дні проведенні у тюрмі за революційну діяльність розповідав голова приміського комнезаму Гаврило Одинець. Постійними гостями спартаківців були секретар райкому комсомолу Л. Чередниченко та культпроп Н. Гуревич.

Коли ж були непогожі дні вся робота організації проходила у її куточку. Погребинcька проводила бесіди на виховні теми: про життя та діяльність В. Леніна проводились вечори питань та відповідей на політичні теми, щоб не червоніти перед своїми товаришами кожен спартаківець кожну хвилину вдома використовував для читанні політичної, художньої літератури та брошур, був записаний до Остерської бібліотеки, регулярно брав книжки для читання. А коли запалювались вогні електролампочок в культбуді (тепер торгівельний центр «Аспект» на розі вулиць 1-го Травня та В. Зайцева) у його читальному залі завжди можна було побачити допитливих спартаківців за читанням газет, журналів, брошур,, уставів комсомолу, Спартаківці були завжди прикладом для інших дітей в побуті, в поведінці., в навчанні.

2.Організація юних ленінців.

Ще при жиггі В. Леніна почали створюватись організації дітей під назвою «Юні Ленінці». Остерська дитяча організація юних спартаківців в цей період була теж перейменована. Кожний юний ленінець носив пов'язаний на шиї червоний галстук, який в урочистій обстановці йому пов'язувався секретарем райкому комсомолу в день перейменування організації.

Вожатою загону була та ж Погребинська. Місцем збору та для проведення політмасової та виховної робот з дітьми був Ленінський куточок (в колишньому лазареті), тоді вже там була створена школа. Всі брали участь у відновленні приміщення куточка і білили стіни та стелю, мили підлогу, вікна. До блиску відчищали від бруду двері, протирали віконні шибки. На шпалерах через всю стінку яскравими клейовими фарбами писали великими літерами лозунги. Стіни були прикрашені портретами вождів. Було вивішено Правила юних Ленінців. Кожен мав своє завдання, добре виконував його та про виконання доповідав вожатій.

У загоні один раз на тиждень випускалась стіннівка «Юний Ленінець». Юнкорів було багато, писали про навчання, про відсталих та передових. Стінна газета була красива з малюнками, карикатурами. Статті були цікаві, питання завжди піднялись актуальні. Біля неї завжди юрбились учні семирічної школи. У загоні розучували нові революційні піст, як то:

"Сотни юных бойцов из будёновских войск на разветку в поля поскакала".«Наш паровоз, вперёд летит,

В коммуне остановка.

Другого нет у нас пути,

В руках у нас винтовка!» іще багато інших…

Юні ленінці завжди допомагали комсомольцям в проведеш и різних
заходів, які вже починались та в підготовці та проведенні демонстрацій
до свят Першого Травня га 7-го Листопада. Колонна йшла по головним
вулицям Воскресенськой (Першотравнева), Друцькій (В. Зайцева),
Козелепькій та Старобазарній (Незалежності). Спочатку йшли партійні,
потім, так зване «організоване населення» - ремісники артілей, службовці,
учні шкіл, педагогічного технікуму, ремісничого училища, далі вже
«неорганізоване населення». Всі з прапорами, портретами вождів,
лозунгами, співами революційних пісень. Мітинги закінчувались на
Михайлівській (Базарній) площі, (нині Центральний парк) між
Михайлівським собором та поштою.

Юні ленінці брали участь в проведенні концертів, вечорів до
революційних свят, виступали з віршами, невеликими сценками, співали
частівки.

В житті, побуті, навчанні, дисципліні, своєю працею та поведінкою
вони були зразком для інших дітей. З кожним днем все більше поступало
заяв до загону від бажаючих бути юним ленінцем.

3. Організація юних піонерів.

Після смерті В. Леніна організацію юних ленінців було
перейменовано в організацію юних Піонерів.

В цей період піонери, що навчались і яким виповнилось 16
років, вихідці з ремісників та службовців, надавали рекомендації по
так званій шкалі £ (альфа) та вступали до комсомолу. А ті, які не мали
змоги взяти такі рекомендації переводились до Юнсекції.

4. Юнсекція.

Юнсекцію було організовано при Остсрській міській
комсомольській ячейці, яка знаходилась по вул. Воскресенській (нині
спортивна школа). В неї входили учні Остерськоі профтехшколи
(колишнє ремісниче училиіще). Педагогічного технікуму та
неорганізована молодь - Секретарем комсомольської ячейки був Є.Бухман. Керівником Юнсекції був Михайло Парташніков. Під їх
керівництвом серед членів Юнсекцій проводилась культмасова та
політмасова виховна робота по плану, який затверджував на місяць
райком комсомолу. В приміщенні Культбуду по вечорам проходили різні
заходи: питання та відповіді, конкурси. Найкращих нагороджували
книжками з творів Леніна та пролетарським письменників. Керував цією
роботою Н. Гуревич. Інший же культпроп райкому Панченка проводив
вечори на яких виступали учасники самодіяльності: синьоблузники та
фізкультурники. Сам він був чудовний масовик та фізкультурник і
керував цими учасниками.

Участь агітбригад синьоблузників та фізкультурників у вечорах
присвячених новим святам в приміщенні Культбуду в дні платних (збір
йшов па користь МОПРа, Осовавіахіма, до фонду безпритульних дітей) та безкоштовних гулянь, що проводились в міському саду «Солонинівщина»,
викликала великий інтерес та бурю оплесків після кожного номера їх
виступів.

Під керівництвом Панченка йшло групове вивченая пісень. При
Юнсекції випускались: стіннівка та гумористичний листок «Крокодил».
Проходили диспути на атеїстичні теми, проводились вечори по
обговоренню прочитаних творів, запрошувались для участі в них вчителі
літератури з технікуму та профтехшколи.

Хочеться підкреслити високу дисципліну, культурну поведінку, такт
та поважне славлення до старших кожного члена Юнсекції. Масові збори
проходили без запізнень. На суботниках та недільниках (за виключенням
хворих) приймали участь всі. Ніколи, ні одного разу не було
невиконання доручення чи вживання спиртного.

5. Перше вересня - дитячо-юнацький день.

В цей день в школах та навчальних закладах міста Остра занять
не було.

Під керівництвом райкому комсомолу у вечорі, комсомольська
ячейка (осередок), Юнсекція піонерські загони, учні педагогічного
технікуму, професійно-технічної школи, семирічних шкіл,
неорганізована молодь збирались біля приміщення Остерської міської
комсомольської ячейки у колони, кожному давались саморобні
запалені факели.

Починалась факельна хода. Спереду колони несли лозунги на
червоній полотнищах, плакати, несли величезне опудало англійського
капіталіста, виготовлене з мішковини, набите сіном, розмальоване
фарбами з циліндром на голові і моноклем на оці. Опудало височило
над колоною, воно було укріплене на трьох палях, які тримали троє
мінних хлопців. Хода проходила по багатьом вулицям Остра. Під час
руху синьоблузники співали частівки, а колони їм підспівували.
Співаки пісень вигукували їдкі слова, наприклад: «Жив Чичерін
(Нарком іноземних справ СРСР), Здох Керзон (Міністр іноземних
справ Англії)», та інші.

Ці гострі слова на адресу англійського капіталу підхвачувались у
колонах, гучно та по декілька разів повторювались, линув сміх.

А коли факельна хода підходила до Михайлівської площі в центрі
міста, знаходячись напроти церкви, лунали на той час дуже модні атеїстичні частівки.

Хода заверталась на цій плоші. Навкруги примітивної, наскоро
зробленої трибуни утворювалось велике коло з демонстрантів освічуване десятками факелів. З трибуни виступали комсомольські
вожаки. «Про значення юнацького дня та про задачі молоді.» Після
цього зразу прибирали трибуну, складали велике багаття, опускали
опудало капіталіста з паль та запалювали його.

Все це проходило при веселому сміху присутніх, гострих при
виконанні частівок синьоблузниками, вигуками слів, які були тоді
актуальними.

Свято підходило до кінця. Останнє тлівше вугілля багаття
заливалося водою, факели гасились. Учасники юнацької ходи
втомлені, але веселі розходились по домівках. Завтра починалась
трудова діяльність кожного.

Будинок світла та добра
Остерськян будинок творчості дітей та юнацтва, вчора та сьогодні.

Ми ознайомили вас з історією початку зародження дитячого та
«молодіжного руху В нашому місті та краї. З тих буремних часів минуло
більше 90 років, але завжди остерська юнь мала змогу навчатися
улюбленій справі, розвивати свої художні, естетичні, технічні навички
у позашкільному навчальному закладі. В довоєнний час це
Спартаківській куточок при комсомольській ячейці, далі - куточок
юних ленінців, потім піонерів, паралельно працювала і юнсекція в
якій займались юнаки та дівчата, які не мали змоги після 16 років
вступити до комсомолу з різних причин.

Після визволений краю від німецьких загарбників було відмовлене і
роботу піонерського клубу, першим працівником якого спала секретар
райкома комсомолу Грищенко Анна Сергіївна. Клуб ріс, розвівався, це
був осередок, в першу чергу, навчання піонерського активу району.
Працювали також різноманітні естетичні та технічні гуртки. Особливою
любов'ю у школярів користувався гурток авіамодельний (керівник
Онопріенко І.І.) Майже кожного дня безліч дітлахів приваблювало гудіння
моторів авіамоделей, які літали над стадіоном.

Клуб одержав власне приміщення по вулиці К. Маркса ( навпроти нинішньої гімназії), його було перейменовано на районний Будинок
піонерів.

Після укрупнення районів, невдовзі постійну сесію районного
народного суду було переведено до Козельця, а будівлю - передано
Остерському будинку піонерів та школярів. У 1984 році йому було
передано також корпус початкових класів СШ N«1 (після побудови нової
школи) по вулиці Фрунзе, 11. Відтоді можна було розділити естетичні та
технічні гуртки в різні приміщення.

Багато для розбудови Остерського будинку піонерів та школярів зробили колишній його директор Щербань Галина Генадіївна та нинішній Садикова Валентина Василівна, яка працює на цій посаді майже 25 років. Завдяки цим патріотам та ентузіастам своєї справи Будинок творчості та школярів набув значення центру дитячої творчості для школярів, які вчаться на території всього колишнього
Остерського району. Згуртований педагогічний колектив створив в
позашкільному закладі атмосферу творчості, пошуку і небайдужості.
Керівництвом визначено стиль і напрямок нестандартної роботи з
дітьми, який постійно себе виправдовує.

З набуттям Україною незалежності з'явилися нові дитячі
організації, нові форми роботи з дітьми. Будинок піонерів та школярів
було перейменовано Остерський будинок творчості дітей та юнацтва.
Гуртки різних напрямків працюють не тільки на основній базі в м.Острі, а й в Остерських гімназії та ЗОШ 1-ІІІ ст. № 2 ім. Ю.Збанацького, міжшкільному навчально-виробів-чому комбінаті, міському Будинку культури. У навчальних закладах сел. Десна та у багатьох сільських шкалах діти залюбки відвідують гуртки Остерського БТДЮ.

На сьогодні в 70 гуртках улюбленій справі вивчаються близько
1100 гуртківців віком від 5 до 21 року. Це картингісти, авіамоделісти,
радіооператори КРС та радіоконструктори, раціоналізатори та умільці
технічного моделювання. Працюють гурткові об'єднання декоративно -
прикладного напрямку та образотворчого мистецтва, де юні
художники, скульптори, майстри мистецтва оволодівають «азами» та
досягають високого рівня виконання. На всіх міських, районних та
обласних конкурсах та фестивалях постійними учасниками є члени
колективів художньої самодіяльності: танцюристи, вокалісти,
музиканти, юні театрали, читці, учасники фольклорних та хорових
колективів. Приділяється увага навчанню правових знань, комп'ютерної
графіки, математики, народознавства, краєзнавства, пожежної справи,
народних промислів. Гуртківці незмінно посідають призові місця на
міжнародних, всеукраїнських, обласних та районних змаганнях,
чемпіонатах, виставках, конкурсах, фестивалях. Тому Будинок творчості
е одним з найкращих позашкільних закладах області і гордістю нашого
міста. Багато сили та енергії докладають до цього досвідчені педагоги:
методисти Косюк Т.І. та Свистельник О.Г., культорганізатор Кір'яноваА.О., керівники колективів, секцій, студій та гуртків: Косило Ю.В.,
Литвиненко О.М., Пснський О.О., Петрихін В.О., Бондаренко В.Л.,
Юша Т.С., Ковченко С.П., Садиков І.Р., Лаанеотс Н.С.. Чистякова Т.П.,
Меланченко Н.В.. Васюк В.В., Медвідь Г.М., Семерня Т.М., Щербань Г.Г.,
Півторацька О.Г., Костюк А.М.. Бабій C.B.. Золочевська H.Л., Назаренко
Л.М.. Масол Ю.В.. Лтвинеико C.B., та багато інших.

«Прийдіть і будемо жити для наших дітей»,Всього ж у ОБТД та Ю працює 44 педагоги девізом яких є слова
Софії Русової першого міністра народної освіти Української Народної
Республіки – постійно працюють над вирішенням актуальної сьогодні проблеми:

формування соціально - зрілої особистості.

Вкладення
Кiлькiсть переглядiв: 351

Коментарi